Федір Кричевський — один із художників, які сформували обличчя українського модернізму ХХ століття. Він був серед співзасновників Української академії мистецтв і став її першим ректором. Народився Федір Кричевський 22 травня 1879 року в Лебедині на Сумщині у багатодітній родині. Його найстаршим братом був Василь Кричевський — видатний художник, архітектор і також один із фундаторів Академії.
У роботах Федора Кричевського українська культура звучала сучасно й сміливо. Широке визнання прийшло до художника після появи картини «Наречена» (1910), а триптих «Життя» став справжньою сенсацією на Венеційській бієнале 1928 року.
Кричевський принципово не створював пропагандистського мистецтва, не працював у стилі соцреалізму та відмовлявся писати портрети Сталіна чи інших радянських вождів навіть заради фізичного виживання. Останні роки життя майстра стали трагічним свідченням незламності духу. Позбавлений усіх звань і можливості викладати, виселений на околицю Києва під постійний нагляд спецслужб, він хворів і голодував, але продовжував працювати. Федір Кричевський пішов із життя у 1947 році прямо за мольбертом — виснажений фізично, але не скорений морально.
